1-я ЛетописьГлава 29 |
1 |
2 Я сделал всё, что мог, чтобы составить план строительства храма Бога моего. Я дал золото для золотых вещей и серебро для серебряных. Я собрал бронзу для бронзовых вещей, железо для железных и дерево для деревянных. Я также пожертвовал камни оникса для оправы, мозаичный изразец, красивые драгоценные камни и белый мрамор. Я отдал всё это для строительства храма Господа. |
3 Я приношу золото и серебро в особый дар храму Божьему, так как всем сердцем желаю, чтобы храм моего Бога был построен. Я даю все эти материалы на строительство святого храма. |
4 Я дал 104 тонны чистого офирского золота и 242 тонны чистого серебра, чтобы покрыть стены помещений в храме. |
5 Я дал золото и серебро для всех золотых и серебряных предметов и для всяких изделий, которые будут созданы руками искусных мастеров. Итак, кто из вас, израильтяне, готов посвятить себя сегодня Господу?» |
6 |
7 Вот то, что они отдали храму Божьему: 173 тонны золота, 345 тонн серебра, 621 тонну бронзы и 3 450 тонн железа. |
8 Люди отдавали для храма Господа драгоценные камни, которыми они владели, Иехиилу гирсонитянина. |
9 Израильтяне были счастливы, потому что их вожди от всего сердца пожертвовали столь многим. Царь Давид тоже очень радовался. |
10 |
11 Величие, могущество, слава, победа и честь Тебе принадлежат! Потому что всё на небе и на земле принадлежит Тебе. Царство Тебе принадлежит, Господи! Ты — глава и владыка над всем. |
12 Богатство и слава исходят от Тебя. Ты правишь всем. В Твоих руках могущество и сила! Любого можешь сделать Ты великим и могучим. |
13 И теперь, Боже наш, мы благодарим Тебя и превозносим славное имя Твоё! |
14 |
15 Мы всего лишь временные жители в этом мире, как и наши предки. Наше время на земле подобно проходящей тени. И мы не можем остановить его. |
16 Господи, Боже наш! Мы собрали всё это, чтобы построить Тебе храм. Мы построим этот храм в Твою честь, но всё это получено от Тебя, и всё принадлежит Тебе! |
17 Мой Бог, я знаю, что Ты испытываешь людей и любишь, когда они делают добро. Я от чистого сердца и с радостью отдаю Тебе всё это. Я вижу, что и Твой народ, который здесь собрался, с радостью жертвует Тебе. |
18 Господи, Бог наших предков Авраама, Исаака и Иакова, помоги Твоему народу думать только о добром. Помоги ему быть честным и преданным Тебе! |
19 И Соломону, сыну моему, помоги быть честным с Тобой. Чтобы всегда он следовал Твоим заповедям, законам и правилам. Помоги Соломону исполнить всё это и построить великолепное здание, для которого я сделал приготовления». |
20 |
21 |
22 В тот день, когда люди ели и пили там вместе с Господом, они были очень счастливы. Они сделали Соломона, сына Давида, царём во второй раз. Они помазали Соломона на царство, а Садока — в священники, совершив обряд там, где был Господь. |
23 Затем Соломон сел на престол Господа как царь, заняв место своего отца. Соломону сопутствовал успех, и весь народ Израиля повиновался ему. |
24 Все вожди, воины и все сыновья Давида приняли царя Соломона и подчинились ему. |
25 Господь возвеличил Соломона, и весь народ Израиля знал это. Господь дал Соломону славу, которой должен обладать царь. Такой славы не было прежде ни у одного из царей Израиля. |
26 |
27 |
28 Давид умер в глубокой старости. Он прожил хорошую, долгую жизнь, приобретя много богатства и славы. Новым царём после него стал его сын Соломон. |
29 Все дела царя Давида, от первых до последних, описаны в книгах пророка Самуила, пророка Нафана и пророка Гада. |
30 Эти книги рассказывают обо всём, что совершил Давид за время своего царствования в Израиле. Они повествуют о могуществе Давида и обо всём, что с ним произошло. Эти книги также рассказывают о том, что случилось с Израилем и со всеми царствами, располагавшимися вокруг него. |
1-а хронiкиРозділ 29 |
1 |
2 А я всією своєю силою пригото́вив для храму свого Бога золото на золоті речі, і срібло — на срібні, і мідь — на мідяні, і залізо — на залізні, і дерево — на дерев'я́ні, камі́ння шога́мське та до оправ, каміння нофе́хське та кольоро́ве, і всякий дорогий камінь та бе́зліч мармуро́вого камі́ння. |
3 І ще, через моє зами́лування до дому Бога мого, є в мене скарб власного золота та срібла, — і його я віддав для дому свого Бога, понад усе, що я заготовив для святого храму: |
4 три тисячі талантів золота, офі́рського золота, і сім тисяч очи́щеного срібла на покриття́ стін тих домів; |
5 на кожну золоту річ та на кожну срібну, і на всяку працю рукою майстрів. І хто ще же́ртвує, щоб сьогодні напо́внити свою́ ру́ку поже́ртвою для Господа?“ |
6 І стали же́ртвувати начальники ба́тьківських ро́дів та начальники Ізраїлевих племе́н, і тисячники та сотники, і начальники праці для царя. |
7 І дали́ вони на роботу Божого дому золота п'ять тисяч тала́нтів та десять тисяч даре́йків, і срібла десять тисяч талантів, і міді десять тисяч і вісім тисяч талантів, а заліза сто тисяч талантів. |
8 А в кого знайшло́ся при ньому дорогоцінне каміння, ті дали його до скарбни́ці Господнього дому, до руки Ґершонівця Єхіїла. |
9 І раді́в народ за їхню жертву, бо вони же́ртвували Господе́ві з ці́лого серця, а також цар Давид радів великою радістю. |
10 |
11 Твоя, Господи, могу́тність і сила, і ве́лич, і вічність, і слава, і все на небеса́х та на землі! Твої, Господи, ца́рства, і Ти підне́сений над усім за Голову! |
12 І бага́тство та слава — від Те́бе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоро́брість, і в руці Твоїй — побільши́ти та зміцни́ти все. |
13 А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім'я́ Твоєї ве́личі. |
14 І хто бо я, і хто народ мій, що маємо силу так же́ртвувати, як це? Бо все це — від Тебе, і з Твоєї руки дали́ ми Тобі. |
15 Бо ми прихо́дьки перед лицем Твоїм та чужи́нці, як усі наші батьки́! Наші дні на землі — мов та тінь, і немає трива́лого! |
16 Господи, Боже наш, уся ця бе́зліч, яку ми нагото́вили на збудува́ння Тобі храму для Ймення Твоєї святости, — із Твоєї руки́ вона, і все це — Твоє! |
17 І я знаю, Боже мій, що Ти виві́дуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я поже́ртвував це все, а тепер бачу я з радістю наро́д Твій, який знахо́диться тут, що жертвує себе Тобі. |
18 Господи, Боже Авраама, Ісака та Якова, наших батькі́в, — збережи ж навіки цей на́прямок думо́к серця наро́ду Твого, і міцно скеру́й їхнє серце до Себе! |
19 А моєму синові Соломонові дай серце ці́ле, щоб вико́нувати за́повіді Твої, свідо́цтва Твої та устави Твої, і щоб чинити все, і щоб збудувати цю тверди́ню, яку я пригото́вив!“ |
20 |
21 І прине́сли вони для Господа жертви, і спалили цілопа́лення для Господа другого дня від того дня, — тисячу бичків, тисячу барані́в, тисячу ове́чок, і ливні їхні жертви, і бе́зліч жертов за всього Ізраїля. |
22 І вони їли й пили́ перед Господом того дня з великою радістю, і вдруге настанови́ли Соломона, Давидового сина, і пома́зали його́ Господе́ві на володаря, а Садо́ка на священика. |
23 І сів Соломо́н на Господньому тро́ні за царя на місці свого батька Давида, і щасти́ло йому, і його слухався ввесь Ізра́їль. |
24 І всі князі́ та ли́царі, а також усі сини́ царя Давида піддали́ся під Соломона. |
25 І Господь ви́соко звели́чив Соломона на оча́х усього Ізраїля, і дав на нього вели́чність царства, якої не було перед ним ані на жодному царе́ві над Ізраїлем. |
26 І Давид, син Єссе́їв, царюва́в над усім Ізра́їлем. |
27 А дні, що він царював над Ізраїлем, були сорок літ: у Хевро́ні царював він сім років, а в Єрусалимі царював тридцять і три. |
28 І поме́р він у добрій сивині́, ситий днями, бага́тством та славою, а замість нього зацарював син його Соломо́н. |
29 А діла́ царя Давида, перші й останні, ось вони описані в історії прови́дця Самуїла, і в історії пророка Ната́на, і в історії прозорли́вця Ґада, |
30 ра́зом з усім царством його, і лица́рськістю його́ та часами, що перейшли над ним і над Ізраїлем, та над усіма́ царствами тих країв. |
1-я ЛетописьГлава 29 |
1-а хронiкиРозділ 29 |
1 |
1 |
2 Я сделал всё, что мог, чтобы составить план строительства храма Бога моего. Я дал золото для золотых вещей и серебро для серебряных. Я собрал бронзу для бронзовых вещей, железо для железных и дерево для деревянных. Я также пожертвовал камни оникса для оправы, мозаичный изразец, красивые драгоценные камни и белый мрамор. Я отдал всё это для строительства храма Господа. |
2 А я всією своєю силою пригото́вив для храму свого Бога золото на золоті речі, і срібло — на срібні, і мідь — на мідяні, і залізо — на залізні, і дерево — на дерев'я́ні, камі́ння шога́мське та до оправ, каміння нофе́хське та кольоро́ве, і всякий дорогий камінь та бе́зліч мармуро́вого камі́ння. |
3 Я приношу золото и серебро в особый дар храму Божьему, так как всем сердцем желаю, чтобы храм моего Бога был построен. Я даю все эти материалы на строительство святого храма. |
3 І ще, через моє зами́лування до дому Бога мого, є в мене скарб власного золота та срібла, — і його я віддав для дому свого Бога, понад усе, що я заготовив для святого храму: |
4 Я дал 104 тонны чистого офирского золота и 242 тонны чистого серебра, чтобы покрыть стены помещений в храме. |
4 три тисячі талантів золота, офі́рського золота, і сім тисяч очи́щеного срібла на покриття́ стін тих домів; |
5 Я дал золото и серебро для всех золотых и серебряных предметов и для всяких изделий, которые будут созданы руками искусных мастеров. Итак, кто из вас, израильтяне, готов посвятить себя сегодня Господу?» |
5 на кожну золоту річ та на кожну срібну, і на всяку працю рукою майстрів. І хто ще же́ртвує, щоб сьогодні напо́внити свою́ ру́ку поже́ртвою для Господа?“ |
6 |
6 І стали же́ртвувати начальники ба́тьківських ро́дів та начальники Ізраїлевих племе́н, і тисячники та сотники, і начальники праці для царя. |
7 Вот то, что они отдали храму Божьему: 173 тонны золота, 345 тонн серебра, 621 тонну бронзы и 3 450 тонн железа. |
7 І дали́ вони на роботу Божого дому золота п'ять тисяч тала́нтів та десять тисяч даре́йків, і срібла десять тисяч талантів, і міді десять тисяч і вісім тисяч талантів, а заліза сто тисяч талантів. |
8 Люди отдавали для храма Господа драгоценные камни, которыми они владели, Иехиилу гирсонитянина. |
8 А в кого знайшло́ся при ньому дорогоцінне каміння, ті дали його до скарбни́ці Господнього дому, до руки Ґершонівця Єхіїла. |
9 Израильтяне были счастливы, потому что их вожди от всего сердца пожертвовали столь многим. Царь Давид тоже очень радовался. |
9 І раді́в народ за їхню жертву, бо вони же́ртвували Господе́ві з ці́лого серця, а також цар Давид радів великою радістю. |
10 |
10 |
11 Величие, могущество, слава, победа и честь Тебе принадлежат! Потому что всё на небе и на земле принадлежит Тебе. Царство Тебе принадлежит, Господи! Ты — глава и владыка над всем. |
11 Твоя, Господи, могу́тність і сила, і ве́лич, і вічність, і слава, і все на небеса́х та на землі! Твої, Господи, ца́рства, і Ти підне́сений над усім за Голову! |
12 Богатство и слава исходят от Тебя. Ты правишь всем. В Твоих руках могущество и сила! Любого можешь сделать Ты великим и могучим. |
12 І бага́тство та слава — від Те́бе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоро́брість, і в руці Твоїй — побільши́ти та зміцни́ти все. |
13 И теперь, Боже наш, мы благодарим Тебя и превозносим славное имя Твоё! |
13 А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім'я́ Твоєї ве́личі. |
14 |
14 І хто бо я, і хто народ мій, що маємо силу так же́ртвувати, як це? Бо все це — від Тебе, і з Твоєї руки дали́ ми Тобі. |
15 Мы всего лишь временные жители в этом мире, как и наши предки. Наше время на земле подобно проходящей тени. И мы не можем остановить его. |
15 Бо ми прихо́дьки перед лицем Твоїм та чужи́нці, як усі наші батьки́! Наші дні на землі — мов та тінь, і немає трива́лого! |
16 Господи, Боже наш! Мы собрали всё это, чтобы построить Тебе храм. Мы построим этот храм в Твою честь, но всё это получено от Тебя, и всё принадлежит Тебе! |
16 Господи, Боже наш, уся ця бе́зліч, яку ми нагото́вили на збудува́ння Тобі храму для Ймення Твоєї святости, — із Твоєї руки́ вона, і все це — Твоє! |
17 Мой Бог, я знаю, что Ты испытываешь людей и любишь, когда они делают добро. Я от чистого сердца и с радостью отдаю Тебе всё это. Я вижу, что и Твой народ, который здесь собрался, с радостью жертвует Тебе. |
17 І я знаю, Боже мій, що Ти виві́дуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я поже́ртвував це все, а тепер бачу я з радістю наро́д Твій, який знахо́диться тут, що жертвує себе Тобі. |
18 Господи, Бог наших предков Авраама, Исаака и Иакова, помоги Твоему народу думать только о добром. Помоги ему быть честным и преданным Тебе! |
18 Господи, Боже Авраама, Ісака та Якова, наших батькі́в, — збережи ж навіки цей на́прямок думо́к серця наро́ду Твого, і міцно скеру́й їхнє серце до Себе! |
19 И Соломону, сыну моему, помоги быть честным с Тобой. Чтобы всегда он следовал Твоим заповедям, законам и правилам. Помоги Соломону исполнить всё это и построить великолепное здание, для которого я сделал приготовления». |
19 А моєму синові Соломонові дай серце ці́ле, щоб вико́нувати за́повіді Твої, свідо́цтва Твої та устави Твої, і щоб чинити все, і щоб збудувати цю тверди́ню, яку я пригото́вив!“ |
20 |
20 |
21 |
21 І прине́сли вони для Господа жертви, і спалили цілопа́лення для Господа другого дня від того дня, — тисячу бичків, тисячу барані́в, тисячу ове́чок, і ливні їхні жертви, і бе́зліч жертов за всього Ізраїля. |
22 В тот день, когда люди ели и пили там вместе с Господом, они были очень счастливы. Они сделали Соломона, сына Давида, царём во второй раз. Они помазали Соломона на царство, а Садока — в священники, совершив обряд там, где был Господь. |
22 І вони їли й пили́ перед Господом того дня з великою радістю, і вдруге настанови́ли Соломона, Давидового сина, і пома́зали його́ Господе́ві на володаря, а Садо́ка на священика. |
23 Затем Соломон сел на престол Господа как царь, заняв место своего отца. Соломону сопутствовал успех, и весь народ Израиля повиновался ему. |
23 І сів Соломо́н на Господньому тро́ні за царя на місці свого батька Давида, і щасти́ло йому, і його слухався ввесь Ізра́їль. |
24 Все вожди, воины и все сыновья Давида приняли царя Соломона и подчинились ему. |
24 І всі князі́ та ли́царі, а також усі сини́ царя Давида піддали́ся під Соломона. |
25 Господь возвеличил Соломона, и весь народ Израиля знал это. Господь дал Соломону славу, которой должен обладать царь. Такой славы не было прежде ни у одного из царей Израиля. |
25 І Господь ви́соко звели́чив Соломона на оча́х усього Ізраїля, і дав на нього вели́чність царства, якої не було перед ним ані на жодному царе́ві над Ізраїлем. |
26 |
26 І Давид, син Єссе́їв, царюва́в над усім Ізра́їлем. |
27 |
27 А дні, що він царював над Ізраїлем, були сорок літ: у Хевро́ні царював він сім років, а в Єрусалимі царював тридцять і три. |
28 Давид умер в глубокой старости. Он прожил хорошую, долгую жизнь, приобретя много богатства и славы. Новым царём после него стал его сын Соломон. |
28 І поме́р він у добрій сивині́, ситий днями, бага́тством та славою, а замість нього зацарював син його Соломо́н. |
29 Все дела царя Давида, от первых до последних, описаны в книгах пророка Самуила, пророка Нафана и пророка Гада. |
29 А діла́ царя Давида, перші й останні, ось вони описані в історії прови́дця Самуїла, і в історії пророка Ната́на, і в історії прозорли́вця Ґада, |
30 Эти книги рассказывают обо всём, что совершил Давид за время своего царствования в Израиле. Они повествуют о могуществе Давида и обо всём, что с ним произошло. Эти книги также рассказывают о том, что случилось с Израилем и со всеми царствами, располагавшимися вокруг него. |
30 ра́зом з усім царством його, і лица́рськістю його́ та часами, що перейшли над ним і над Ізраїлем, та над усіма́ царствами тих країв. |